ВИДАВНИЧА ЕТИКА

Обов’язки редакторів
Неупередженість і редакційна незалежність
Редактори оцінюють подані рукописи виключно на підставі їх академічної цінності (важливості, оригінальності, обґрунтованості, чіткості) та відповідності тематиці журналу, незалежно від раси авторів, їх статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, релігійних переконань, політичних поглядів. Рішення щодо редагування та публікації не визначаються політикою урядів або будь-яких інших організацій, крім самого журналу. Головний редактор має абсолютні повноваження щодо змістового наповнення журналу.
Конфіденційність
Редактори та працівники редакції не повинні розголошувати будь-яку інформацію про поданий рукопис нікому, крім автора, рецензентів, редакційних радників та видавця.
Розголошення і конфлікт інтересів
Редактори та члени редакційної колегії не повинні використовувати неопубліковані відомості, представлені в поданому рукописі, для власних інтересів без прямої письмової згоди авторів. Інформація або ідеї, отримані редакторами в результаті опрацювання рукопису, залишаються конфіденційними і не використовуються для їх особистої користі. Редактори відмовляться від розгляду рукописів, в яких вони мають конфлікти інтересів, що виникають внаслідок конкурентних, спільних або інших відносин/зв'язків з будь-яким автором, компаніями або установами, які мають відношення до рукописів. У такому випадку вони мають попросити іншого члена редакційної колегії опрацювати рукопис.
Рішення про публікацію
Редакція гарантує, що всі подані для публікації рукописи проходять рецензування принаймні двома рецензентами, які є експертами в галузі, дотичної до теми рукопису. Головний редактор приймає рішення про те, чи буде рукопис, поданий до журналу, опублікованим, після опрацювання рукопису, врахування зауважень рецензентів та висновку про відсутність у рукописі наклепу, порушення авторських прав та плагіату. Головний редактор може приймати рішення спільно з іншими редакторами або рецензентами.
Співпраця та залучення до розслідування
Редактори (спільно з видавцем та/або іншими представниками суспільства) приймають відповідні заходи, коли у поданому рукописі або опублікованій статті порушуються етичні норми. Кожен виявлений випадок неетичної поведінки розглядається редакцією, навіть якщо він виявлений після публікації статті. Якщо у результаті розслідування буде доведено порушення етики, у журналі буде опубліковане відповідне виправлення, відкликання статті або інший відповідний текст.
Обов’язки рецензентів
Прийняття редакційних рішень
Рецензування покликане допомагати редакторам у прийнятті редакційних рішень і, шляхом кореспонденції між редакцією і авторами, покликане допомогти авторам у вдосконаленні їхніх рукописів. Рецензування є важливою складовою формального наукового спілкування і лежить в основі наукових пошуків.
Своєчасність
Будь-який запрошений рецензент, який вважає, що не має права рецензувати рукопис, або знає, що його своєчасне рецензування є неможливим, повинен негайно повідомити редакторів і відхилити запрошення до рецензування, щоб можна було вчасно знайти іншого рецензента.
Конфіденційність
Будь-які рукописи, подані на розгляд, є конфіденційними документами і повинні розглядатися як такі; що не можуть бути оприлюднені або обговорюватися з іншими, за винятком випадків, коли це дозволено головним редактором (який робить це лише за виняткових обставин). Це також стосується рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування
Стандарти об'єктивності
Рецензування має проводитися об'єктивно, а зауваження мають бути чітко сформульовані та аргументовані, щоб автори могли використовувати їх для вдосконалення рукопису. Особиста критика авторів недоречна.
Посилання на джерела
Рецензенти повинні виявити опубліковані роботи, які не були процитовані автором(ами). Будь-яке твердження, висновок або аргумент, які були викладені у попередніх публікаціях, повинні супроводжуватися відповідним цитуванням. Рецензент також повинен повідомити редакторів про будь-яку істотну подібність або ідентичність між рукописом, який рецензується, та будь-яким іншим рукописом (опублікованим або неопублікованим), про який вони знають особисто.
Розголошення і конфлікт інтересів
Будь-який запрошений рецензент, який має конфлікти інтересів, що виникають внаслідок конкурентних або інших стосунків чи зв'язків з будь-яким автором, компаніями або установами, які мають відношення до рукопису та дослідження, описаного у ньому, повинен негайно повідомити редакцію про конфлікт інтересів та відхилити запрошення до рецензування, щоб можна було знайти іншого рецензента. Неопубліковані матеріали, що представлені у поданому рукописі, не повинні використовуватися у власних інтересах рецензента без письмової згоди авторів. Інформація або ідеї, отримані в ході рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистої вигоди рецензента. Це також стосується рецензентів, які відхиляють запрошення до рецензування.
Обов’язки авторів
Автори оригінальних досліджень повинні точно і чітко викласти матеріал, представлений у рукописі, а також результати і значущість свого дослідження. Рукопис повинен бути деталізованим та містити посилання. Неправдиві або неточні твердження є свідченням неетичної поведінки і вважаються неприйнятними.
Доступ до даних і їх зберігання
Авторів можуть попросити надати вихідні дані їхнього дослідження разом з рукописом для рецензування. Автори також повинні бути готові зробити такі дані публічно доступними у разі потреби. У будь-якому випадку автори повинні забезпечити доступність таких даних іншим компетентним фахівцям протягом принаймні 10 років з моменту публікації за умови, що конфіденційність учасників дослідження буде гарантована.
Оригінальність і плагіат
Автори повинні переконатися, що вони написали і подали лише абсолютно оригінальну роботу, а якщо вони використовували роботи інших авторів, то вони належним чином були процитовані. Автори також мають зазначити публікації, які стали визначальними у формуванні суті роботи, описаної в рукописі. Плагіат має багато форм, починаючи від «видавання» роботи іншого автора за свою власну, до копіювання або перефразування значної частини роботи іншого чи до приписування собі результатів дослідження, проведеного іншими вченими/науковцями. Плагіат у всіх його формах є неетичною поведінкою і вважається неприйнятним.
Дублювання публікацій або їх паралельне видання
Праці, що описують по суті одне й те ж дослідження, не повинні публікуватися в більш, ніж одному журналі. Автори не повинні подавати на розгляд рукопис, який вже був опублікований в іншому журналі. Подача рукопису одночасно до більш, ніж одного журналу, є неетичною поведінкою і вважається неприйнятним.
Авторство рукопису
Тільки особи, які відповідають поданим нижче критеріям авторства, повинні бути вказані як автори в рукописі, оскільки вони несуть суспільну відповідальність за його зміст. До цих критеріїв відносять: 1) розробку концепції, збір даних або аналіз/тлумачення дослідження; 2) підготовку рукопису або його вдосконалення для передачі важливого наукового змісту; 3) погодження остаточної версії рукопису для його подання для публікації. Всі особи, які зробили значний внесок у дослідження, викладене у рукописі (наприклад, технічна допомога, допомога в написанні та редагуванні, загальна підтримка), але не відповідають критеріям авторства, не повинні бути вказані як автори, але мають бути зазначені у розділі «Подяки» після отримання їх письмової згоди. Автор, з яким забезпечується кореспонденція, повинен переконатися, що всі співавтори рукопису включені до списку авторів і підтвердити, що вони схвалили остаточну версію рукопису та погодилися на її подання для публікації.
Розголошення та конфлікти інтересів
Автори повинні якнайшвидше повідомити про будь-які конфлікти інтересів, які можуть тлумачитися як такі, що мають вплив на результати дослідження або їх інтерпретацію в рукописі. Приклади потенційних конфліктів інтересів, про які необхідно повідомити, включають фінансові (такі, як гонорари, освітні гранти або інше фінансування, членство в організації, інша зайнятість, консультування, володіння акціями або іншим капіталом чи отримування відсотків від них, а також оплатні експертні послуги, патентно-ліцензійні домовленості) та нефінансові (такі, як особисті або професійні відносини, приналежності до певних організацій тощо). Всі джерела фінансової підтримки дослідження повинні бути зазначені.
Посилання на джерела
Автори повинні переконатися, що вони належним чином визнали роботу інших, а також посилаються на публікації, які мали вплив на визначення суті/характеру проведеного дослідження. Інформація, отримана у приватному порядку (у ході розмови, листування або обговорення з третіми особами), не повинна використовуватися або повідомлятися без письмового дозволу особи-джерела. Автори не повинні використовувати інформацію, отриману в ході надання конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або заявок на грант.
Рецензування
Автори зобов'язані брати активну участь у процесі рецензування рукописів та активно співпрацювати з редакторами, оперативно реагуючи на їхні запити щодо вихідних даних, роз'яснення та підтвердження етичних норм, згоду на використання авторських прав. У разі, якщо перше рішення рецензента є «рекомендовано на доопрацювання», то автори повинні реагувати на зауваження рецензентів стосовно всіх пунктів рецензії, а також своєчасно відкоригувати рукопис і повторно подати його до журнала в зазначений термін.
Суттєві помилки в опублікованих працях
Коли автори виявляють суттєві помилки або неточності у власній опублікованій роботі, вони зобов'язані негайно про це повідомити редакцію журналу або видавця і співпрацювати з ними, щоб або виправити помилку у статті, або вилучити статтю. Якщо редакція або видавець дізнається від третьої сторони, що опублікована робота містить суттєву помилку або неточність, то автори зобов'язані своєчасно виправити чи відкликати статтю або надати докази коректності статті редакторам журналу.
Обов’язки видавця
Дії у разі неетичної поведінки
У випадках заявленої чи підтвердженої неналежної у наукових колах поведінки автора(ів), шахрайської публікації або плагіату видавець, у тісній співпраці з редакторами, вживає всіх необхідних заходів для роз'яснення ситуації та внесення змін до відповідної статті. Це відбувається шляхом відповідної публікації, роз'яснення або, у найсерйозніших випадках, відкликання статті. Видавець разом з редакторами вживають необхідних заходів для виявлення та запобігання публікації статей, у яких мають місце неправильні чи недостовірні дані, порушення авторських прав тощо, і за жодних обставин не сприяють такій неправомірній поведінці та не допускають її.